драп
61драпіжка — дряпі/жка, и, розм. 1) ж. Віднімання, захоплення обманом або силою чого небудь у когось; здирство, грабіжництво. 2) ч. і ж. Те саме, що драпіжник, дряпіжник …
62драпіжник — дряпі/жник, а, ч., розм. Той, хто оббирає, обдирає кого небудь, займається здирством; здирник, драпіка, дряпіка. || Той, хто краде, грабує, вбиває …
63драпіжницький — дряпі/жницький, а, е. Прикм. до драпіжництво, дряпіжництво …
64драпірований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до драпірувати …
65драпірувальник — а, ч. Спеціаліст із драпірування …
66драпірувальниця — і. Жін. до драпірувальник …
67драпіруватися — у/юся, у/єшся, недок. 1) тільки 3 ос. Мати властивість падати, лягати складками (про тканину). 2) у що, чим. Накидати на себе що небудь так, щоб воно спадало складками. 3) Пас. до драпірувати …
68драп — прилаг. драповый, из нем. Drap или франц. drap, которое восходит к ср. лат. drappus галльск. происхождения; см. М. Любке 248 …
69Драп — (франц. drap сукно) тяжёлая, плотная шерстяная ткань сложного переплетения из пряжи аппаратного (суконного) прядения. Д. состоит обычно из 2 слоёв, благодаря чему обладает высокими теплоизолирующими свойствами. Лицевая сторона ткани часто …
70Драп — см. Шерстяные ткани …