наклеп
91намова — и, ж. 1) Підбурювання, підмовляння до яких небудь учинків, дій і т. ін. 2) перев. мн. Те саме, що наклеп. 3) перев. мн. Те саме, що умовляння. 4) розм. Домовленість, умова про що небудь …
92намовляти — я/ю, я/єш, недок., намо/вити, влю, виш; мн. намо/влять; док. 1) перех., з інфін. Переконувати кого небудь у чомусь, умовляти кого небудь робити щось. || кого до чого. Схиляти до чого небудь. || Підмовляти кого небудь робити щось. 2) неперех., на… …
93напрасна — и, ж., розм., рідко. Несправедливе обвинувачення; наклеп …
94наябедничати — аю, аєш, док., розм. Донести кому небудь про чиїсь, перев. погані, вчинки або й звести наклеп з бажанням нашкодити, зробити неприємність …
95обмова — и, ж. 1) Неприязні висловлювання про кого небудь з метою викликати до нього недовір я, зневагу і т. ін. || Неслава, поговір. 2) Несправедливе звинувачення; наклеп …
96обмовляти — я/ю, я/єш, недок., обмо/вити, влю, виш; мн. обмо/влять; док., перех. 1) Неприязно висловлюватися, казати щось погане про кого небудь; ганити, гудити. || Поширювати неправдиві чутки, які плямують кого небудь. 2) Несправедливо звинувачувати,… …
97обчорнити — ню/, ни/ш, док., перех. Звести наклеп на кого небудь; обмовити, опоганити, опорочити кого небудь …
98оклепувати — ую, уєш, недок., оклепа/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Те саме, що обковувати 1). 2) перен., розм.Зводити наклеп на кого небудь …
99очорняти — я/ю, я/єш і очо/рнювати, юю, юєш, недок., очорни/ти, ню/, ни/ш, док., перех. Зводити наклеп на кого , що небудь; порочити …
100плести — плету/, плете/ш; мин. ч. плів, плела/, плело/; наказ. сп. плети/; недок., перех. 1) Перевиваючи пасма, волокна, нитки і т. ін., з єднувати в одно ціле; виготовляти що небудь виттям, переплітанням. Плести косу. Плести панчоху. || перен., розм.… …
