споро
51Спороться — сов. см. спарываться Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …
52спороть — спорю, спорешь; споротый; рот, а, о; св. что. Отпоров, снять. С. карманы у пальто. С. метку. С. пуговицы с пиджака. ◁ Спарывать, аю, аешь; нсв. Спарываться, ается; страд. Спарывание, я; ср …
53спороться — спорется; св. Отпороться (о чём л. пришитом). Кружево легко споролось с платья. ◁ Спарываться, ается; нсв …
54спороджений — дієприкметник народжений розм …
55спородження — іменник середнього роду, істота розм., рідко …
56спороджуваний — дієприкметник …
57спороджувати — дієслово недоконаного виду …
58спорожнений — дієприкметник …
59спорожнення — іменник середнього роду …
60спорожнювання — іменник середнього роду …